Земля – найголовніше джерело, багатство світу. Земля це природний ресурс, основа життя рослин, тварин і людей. 

Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами відзначається людством 17 червня. 

Генеральна Асамблея ООН проголосила 17 червня 1995 року «Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням і посухою» у зв’язку з річницею з дня прийняття Конвенції Організації Об’єднаних Націй по боротьбі з опустелюванням 17 червня 1994 року. Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці у боротьбі з опустелюванням і наслідками посухи. 

4 липня 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України №61-IV про приєднання до Конвенції. 

В рамках цієї Конвенції, опустелювання розглядається як будь яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників. Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу. 

Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони. Причинами опустелювання в нашій країні є надзвичайно високій рівень розораності і деградації полезахисних лісосмуг. 

Опустелення означає безповоротний процес зміни грунту і рослинності та зниження біологічної продуктивності, який може призвести до повного руйнування і перетворення території в пустелю. Усього в світі опустелення загрожує понад 1 млрд. га земель. Причини опустелення дуже різні, як правило, до опустелення призводить поєднання декількох чинників, що призводить до різкого погіршення екологічної ситуації. На території, схильній до опустелення, погіршуються фізичні властивості грунтів, гине рослинність, забруднюються грунтові води, різко падає біологічна продуктивність, а отже, підривається і здатність екосистем відновлюватися. 

Стан земель сільськогосподарського призначення в основному залежить від екологічної ситуації в будь- якому регіоні. Розорюваність угідь на схилах, а також невиконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку, використання важкої техніки, надмірне використання добрив та інші фактори призводять до погіршення стану земель. Нераціональна система землекористування призводить до тяжких екологічних наслідків, а саме: ерозії, селів, підтоплення, заболочення, переосушення, забруднення відходами виробництва та іншими несприятливими природними та технологічними процесами. Стан родючості грунтів значною мірою залежить від обсягів застосування мінеральних і органічних добрив. Сильні вітри та сильні дощі ,є явищем найбільш руйнівної сили. 

Боротьба з опустелюванням включає в себе діяльність, яка є частиною комплексного розвитку земельних ресурсів у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах в інтересах стійкого розвитку і яка спрямована на:

• запобігання і/чи скорочення масштабів деградації земель;
• відновлення частково деградованих земель;
• відновлення потерпілих від опустелювання земель

Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження агроландшафної організації території. 

Питання охорони земель, має бути основним з найважливіших напрямків державної політики країни. 

Ми повинні пом’ятати, що немає нічого вічного, необхідного і незамінного, ніж земля.