Сьогодні Україна зі скорботою схилила голову в пам’ять про тих, хто загинув під час Волинської трагедії 1943 року. Тоді через дії нацистської Германії, яка штучно розпалювала ворожнечу між братніми народами, на Західній Україні загинули тисячі українців і поляків.
Після того, як Німеччина окупувала Україну, нацистська адміністрація проводила політику «поділяй і пануй». Так на Волині, яка увійшла до складу райхскомісаріату «Україна», німці протегували полякам. Це сприяло взаємним підозрам і звинуваченням у «зраді» та «праці на ворогів».
У листопаді 1942 – лютому 1943 років нацисти виселили поляків із низки сіл, заселивши на їхні місця українців. Загони Армії Крайової розцінили це як «співпрацю українців з німцями проти поляків» і в березні 1943 року розпочали акції помсти, які перетворилися на масові убивства.
Внаслідок кривавих розправ тисячі українців змушені були рятуватися втечею на Волинь. Саме там навесні 1943 року відбулася ескалація міжетнічного конфлікту. Польська поліція брала участь у німецьких каральних акціях проти українців. Тоді щойно створена Українська повстанська армія (УПА) розпочала антинацистське повстання, а розлючені чутками про антиукраїнські погроми на Холмщині й Підляшші українські повстанці ліквідовували найактивніших колабораціоністів з числа поляків. Часто при цьому страждали їхні родини. Трагедія стала прямим наслідком розвитку подій уже під час німецько-радянської війни.
За роки незалежності Україна неодноразово зверталась до уряду Польщі з вибаченнями за трагічні події 1942-1943 років і обіцянкою забути і пробачити взаємні кривди.
На початку червня 2016 року, у зв’язку з наближенням 73-х роковин Волинської трагедії, українські політичні діячі, представники духовенства й інтелігенції звернулися до польської громадськості з відкритим листом примирення. Вони попросили пробачення у поляків, пообіцявши забути взаємні кривди. Також закликали не вдаватися до різких і непродуманих декларацій, які дозволять спільним ворогам використати його проти Польщі та України. Зокрема, листа підписали колишні президенти України Леонід Кравчук, Віктор Ющенко, глава УПЦ Київського патріархату Філарет, глава УГКЦ Святослав Шевчук.
Також українці Європи звернулися до польської влади з проханням докласти всіх зусиль для того, щоб не допустити перекручування фактів. Це звернення підписали голова Європейського конгресу українців Ярослава Хортяні та представники українських громад 12 європейських країн: Угорщини, Італії, Іспанії, Португалії, Греції, Німеччини, Франції, Сербії, Естонії, Чехії, Фінляндії та Великої Британії.
4 липня 2016 року у відповідь на лист українських політичних діячів та духовенства політичні та громадські діячі Польщі написали лист-звернення у зв’язку з 73-ми роковинами Волинської трагедії, адресований українцям. Автори звернення, серед яких троє колишніх польських президентів – Лех Валенса, Александр Квасневський та Броніслав Коморовський, колишні міністри закордонних справ Польщі, відомі польські політики та інші, попросили вибачити кривди, завдані «братам-українцям польськими руками». На думку авторів листа, відшкодуванням провин у відносинах між двома народами повинно стати «кування справжнього братерства».
Обидва народи – народи європейські, зі спільним майбутнім. Важка історія та конфлікти минулого не можуть перекреслювати того, що століттями їх об’єднує.
Більш детально про сумні сторінки польсько-українського історії можна дізнатися на сайті Українського інституту національної пам'яті:
http://www.memory.gov.ua/news/polski-prezidenti-intelektuali-gromadski-diyachi-zvernulisya-do-ukraintsiv-iz-vidkritim-listom
http://www.memory.gov.ua/news/dokumenti-oun-ta-upa-z-arkhiviv-kgb-pro-polsko-ukrainskii-konflikt-teper-lain
Відділ з питань внутрішньої політики
1206
